Потік нулів та одиниць

Їду на тендер =)

Sun, 08 Nov 2009 19:20:06 GMT

Сьогодні поїду на тендер - проектування офісної будівлі для однієї компанії. Раніше до тендерів не готувався ніколи бо роботи було дофіга і можна було просто порозповідати щось хвилин 10 і все - так то добре, ні то теж не смертельно.

Зараз же криза і якось не дуже хочеться втрачати ні один обєкт, тому за день підготувався і зробив три варіанти під проектування. Ось один з них.

SketchUp та LayOut тут дуже виручив - креслення особливого враження на замовника ніколи не справляють бо він не доганяє, що на них намальовано, а якщо намалювати все в 3Д щоб навіть дитині було зрозуміло як все буде будуватись, то всі пісяють кіпятком, принаймні у нас =)

"Царь"

Sun, 08 Nov 2009 14:52:42 GMT

Взагалі, я звик, що від фільмів знятих в Росії не варто багато очікувати, особливо від історичних фільмів, але фільм «Царь» показав, що в купі навозу трапляються діаманти.

Ще до виходу фільму в прокат, про нього почали багато говорити і говорили зазвичай те, що цей фільм принижує Росію, що він принижує православних, що він антиросійський і бла-бла-бла, саме тому і вирішив подивитись і побачити, що там такого жахливого зняв Павло Лунгін.

Фільм виявився просто шикарним. Фільм Лунгіна б’є по мізкам не гірше ніж фільми Трієра. В фільмі показана Росія 16 сторіччя, показана, такою якою вона була, без всіляких прикрас. Найбільше вразило те як Іван Грозний знищуючи людей, постійно знаходить виправдання своїм діям в святому письмі і постійно його цитує. Що тоді, що зараз, як закон так і релігія «як дишло, куди повернув туди і вийшло». Коли царю кажуть про гріхи які він натворив він каже «Может я и грешник, как человек, но как царь я праведен.» а ще «Всякая власть от Бога»

А взагалі дивився фільмі і думав «а що змінилось за 500 років?». В основному змінились тільки декорацій, а суть залишилась та ж і від цього стає сумно, адже надії на те, що щось зміниться найближчим часом взагалі не стає. зараз більшість людей в Росії і надалі думають що «Всякая власть от Бога» і той хто ними керує завжди правий.

Якщо так подивитись то Росія завжди була і є не країною а саме «дєржавою» - від слова «дєржать». Цю країну потрібно було міцно тримати в руках, щоб вона не розвалилась на частини і тримати на стільки сильно щоб якщо ще сильніше стиснути то вже можна і задушити. А як тільки ставали до влади люди які ослабляли хватку, то Росія починала розвалюватись. Звідси логічне питання – а може і не треба прикладати стільки сил щоб зберегти те що розвалюється якщо перестати душити і винищувати народ?

Bloc Party - One More Chance

Sat, 07 Nov 2009 14:36:03 GMT

найулюбленіша пісня за останній час. навіть не знаю що мені в ній більше подобається - музика, слова чи кліп.
музика динамічна, мила і чуттєва. слова такі що від них, мабуть, ледь не кожен стримує сльози, бо наврядци ці слова можуть бути комусь чужі. голос з надривом ще більше підкреслює слова а сам кліп хоч і дуже дивакувати але такий емоційний і чуттєвий що просто перевертається все в середині.
кожен раз як дивлюсь відчуваю комок в горлі і стримую сльози.

Про традиційні і не традиційні церкви

Fri, 06 Nov 2009 08:46:39 GMT

Поживши трішки в штатах дізнався що американці дуже віруючі люди. Вони досить часто ходять в церкви, до того ж цілими сім'ями, таке бачив лише на західній Україні. Правда підхід у них до релігії своєрідний, тобто сучасний. Багато людей у нас осуджують такий підхід і вважають, що все повинно бути таким як було раніше.

Хоча те що було раніше і те що в наших традиційних церквах зараз, як то кажуть дві великі різниці. Головна різниця в попах і їхньому відношенню до людей. Раніше попи виконували роль психологів, радників і т.д. людина могла прийти в церкву де її вислухають і порадять їй щось, а що зараз? Ба бульки цілують хрест, купують і ставлять свічку от і все.

Я був на богослужіннях у нас і був в Америці, так що є з чим зрівнювати і різниця величезна, і не в користь традиційної церкви.

У нас такі нетрадиційні церкви називають сектами і з кожним роком прибічників таких церков стає все більше і більше. Ніхто не задумувався чому? В моєї двоюрідної сестри бабуся ходить в таку церкву, якось вона прийшла до нас в гості і почала мамі розповідати про цю церкву, із того, що я запам'ятав вона сказала, що їй в цій церкві розповіли, як потрібно жити з своїм чоловіком і їй з чоловіком дійсно стало на багато краще жити. Після цих слів вона дала мамі маленьку брошурку, яку я потім якось прочитав - особисто для мене там не було нічого особливого - прості, зрозумілі речі, але бабулька якій десь років 70, цього не знала і для неї це було відкриття. Може дійсно виходить так, що більшість людей не розуміє певних правил, як потрібно поводитись з чоловіком чи жінкою, як виховувати дітей, як поводитись з батьками?

А ще якось вранці бачив запис відео з такої церкви де службу веде негр з тупим сміхом. І знаєте про що він людям втирав? Як чоловікам потрібно поводитись з своїми дружинами, пояснював основні принципи мислення жінок, як вони себе ведуть і чого хочуть. Може це було підлаштовано, але люди слухали його з відкритими ротами і для деяких це було відкриття =) може саме таких розмов людям не вистачає в традиційних церквах? Церква ж повинна не тільки вчити молитвам і як хреститись, вона повинна вчити жити і саме нетрадиційні церкви цьому вчать.

Гадаю в радянські часи люди багато втратили, особливо після війни - сімї були розбиті і діти виростали в сімях де не було видно як повинна вести себе жінка з чоловіком і як повинен вести себе чоловік з жінкою. Та і потім в цьому плані було не краще - батьки працювали, а вихованням дітей займалась держава. Може держава і може навчити дітей писати і читати, а от моделі поведінки навчити не може.

Не подумайте, що я агітую за якісь секти, чи церкви, я взагалі проти будь-яких релігій, бо вважаю, що люди самі можуть розібратись як їм жити. А якщо людина чогось не знає то краще почитати якусь спеціалізовану книжку по тій проблемі з якою людина стикнулась а не шукати відповіді в релігії, хоча релігії інколи може дати досить непогані поради

Про страх смерті

Wed, 04 Nov 2009 15:35:58 GMT

Сьогодні повертався додому, а біля підїзду стоїть жінка з 10 поверху. Як тільки я заходжу в ліфт і вона за мною. Коли почав ліфт підійматись вона переляканим голосом каже, що добре що я ішов бо всі інші живуть нижче десятого поверху, а вона боїться сама їхати в ліфті після того як в сусідньому домі зарізали жінку.

Тільки уявіть на скільки людина боїться смерті. Вбивство жінки було десь місяць тому, а ця жінка все ще труситься і впевнений що вона не тільки в ліфті сама боїться їздити а і по вулиці ходити. Від такого ж може просто дах поїхати.

Взагалі десь читав що одна з причин виникнення релігій саме страх людей перед смертю. Щоб люди не боялись смерті придумали душу, рай і т.д. в результаті людина вірить що якщо і помре, то не зовсім і її душа буде десь на небі їсти попкорн і дивитись на всіх з хмаринки. Ну або людина переродиться і буде жити по другому колу, все залежить від релігії, але здається всі релігії обіцяють життя після смерті. Як результат можна сказати, що більшість дійсно віруючих людей просто до смерті бояться смерті.

Ситуація з «епідемією» грипу показує що людей з панічним страхом смерті дуже багато, навіть серед моїх знайомих знайшлось пару штук, хоч так по ним і не скажеш, що люди можуть чогось боятись. Зараз же на них не можливо дивитись і розмовляти з ними – люди знаходяться в стані постійної паніки. Зараз люди ходять в масках, ледь не кидаються бігти коли хтось кашляне чи чихне, скуповують ліки і т.д. Як на мене то це не епідемія а істерія. Навіщо роздули цю істерію невідомо, але можна здогадатись, особисто мені здається, що люди на стільки будуть боятись, що не захочуть змінювати владу, бо про політику люди менше всього думають коли бояться померти.

Особисто я вважаю що боятись смерті це тупо. Все рівно що боятись заходу сонця - бійся, не бійся, а воно все рівно зайде. Головне не плутати страх смерті з небажанням помирати – людина може боятись смерті і хотіти померти, а може не боятись смерті і не хотіти померти. Коли читав про страх смерті у людей то не міг зрозуміти як це, бо зазвичай суджу про людей по собі а зараз побачив як в людей від цього страху їде дах. Гадаю що якщо людина боїться смерті, то пожити нормально їй навряд чи вдасться =)

У вас там епідемія а в мене...

Sun, 01 Nov 2009 17:19:27 GMT

а в мене Нанораймо.
якщо ще хтось не знає чим зайняти себе під час карантину, ще не пізно приєднатись ua_nanowrimo . Сам дуже сумую з того що я вже не вчусь, бо так би була купа часу для написання, а так, навіть не знаю коли буду писати бо вільного часу катма, але писати буду обовязково =)

Грип! Страшно?

Fri, 30 Oct 2009 15:57:45 GMT

Френдстрічку читати неможливо більше половини постів про грип. Це якийсь флеш-моб? Я думаю не варто панікувати, зараз же 21 сторіччя на дворі, генна інженерія, нанотехнології, туристичні поїздки в космос, а люди бояться грипу.

Мій прадід казав всі болячки від нервів, один сифіліс від кохання і прожив майже до ста років. Короче не панікуйте, а то ви від одної паніки чимось захворієте =)

А взагалі сьогодні девятий день як я дізнався про SketchUp і ось результат.

намагаюсь роздуплитись як отримувати максимально реалістичне зображенн але покищо щось не дуже виходить =( Може хтось підкаже що потрібно зробити в налаштуваннях щоб наблизити можель до реальності а то щось якесь все каряве =(

Листи Ейнштейна

Tue, 27 Oct 2009 12:16:13 GMT

Якось panivzdu запостила лінк на книгу «Альберт Ейнштейн як людина» з уривками з листів Ейнштейна.

Проковтнув я її просто миттєво. Я знаю хто такий Ейнштейн, але не знав що він був на стільки всебічно розвинутим і був не просто розумним науковцем, а і дуже розумною людиною. Ейнштейн отримував багато листів як від відомих людей так і від звичайних людей які захоплювались тим що робить Ейнштейн і він їм усім відповідав. І от саме з уривків листів і складається вся книга.

Коли прочитав то задумався, що от раніше писали листи люди один одному, а тепер ці листи публікують. Зараз мало того, що люди не пишуть один одному листи, так більшість відомих людей такі за рівнем свого розвитку, що якби і писали листи то їх навряд чи хтось опублікував після смерті. Ви можете собі уявити що через років 100 виходить книжка з уривками листів Анджеліни Джолі, Саркозі чи Януковича чи ще когось? Особисто я ні. Чомусь я впевнений, що там просто не було б що читати.

Доречі чиї б листи ви захотіли прочитати із людей які живуть зараз? Чи бачите ви таких людей в Україні?

Мрії про подорожі в небі

Mon, 26 Oct 2009 16:52:06 GMT

Продовжую малювати в SketchUp відкриваючи все нові і нові можливості в ньому =)

Розібрався як робити отакі гарні, плавні і складні форми. Що до літального апарату, наврядчи він змін би літати, але форма мені подобається, тому принаймні в SketchUp він літати буде =)

Робив десь годину (довго мучався з малюванням всіх твросиків =) ). ренден стандартний, текстури також стандартні.

от тепер думаю що б ще намалювати =)

Перші кроки в SketchUp =)

Sat, 24 Oct 2009 21:02:20 GMT

Сьогодні ввечері вирішив щось намалювати в SketchUp, перше що потрапило під руку на столі виявився телефон. Ось що вийшло =)

(Клікабельно)

Телефон намальований не повністю - не зробив ще нішу для стілуса, нема гнізда під флеш-порт і літер на клавіатурі (я ще не зрозумів як писати текст на похилих поверхнях)
Знайшов V-Ray для SketchUp але щось картинки виходять покищо хрєновенькі (теба роздуплятись з матеріалами)

Google SketchUp

Tue, 20 Oct 2009 22:15:02 GMT

Взагалі мене важко чимось здивувати або вразити, але Google це вдалось. Якось один знайомий сказав, що його подруга зробила свій дипломний проект по архітектурі в невеличкій прозі від Google. Тоді я подумав «Що за маячня? Диплом по архітектурі в невеличкій прозі від Google, що дозволяє малювати в 3Д? це неможливо, для таких цілей потрібен мінімум ArchiCAD, а краще 3ds Max!»

В ArchiCAD я малювати вмію – нескладна програма, яка дає досить непоганий результат. В 3ds Max я не розібрався, я десь цілий день лазив в ньому і після цього витер (в програмах розбираюсь дуже швидко, зазвичай потрібно максимум пару годин для більш-менш нормальної роботи). Враження від 3ds Max були жахливі і я вирішив що всі проги для 3Д такі ж коряві як і 3ds Max, але виявилось що не всі.

На днях натрапив на SketchUp від Google і просто нема слів. На стільки просто будувати 3Д мабуть ще ніколи не було можливим. Знайомство зайняло десь хвилин 20 і можна повноцінно працювати. Не вистачає деяких функцій, наприклад «віддзеркалення об’єкта» але сподіваюсь вона з’явиться в нових версіях.

Програма ніби примітивна на перший погляд але має в собі практично все що необхідно для побудови простих і складних 3Д об’єктів. На мою думку, SketchUp програє 3ds Max лише в одному – якості картинки. Але в простоті роботи, системних ресурсах, зручності інтерфейсу, 3ds Max, як то кажуть «нервово палить в стороні» до того ж 3ds Max коштує 3000євро! А Google SketchUp розповсюджується безкоштовно! 3ds Max важить чорт зна скільки а Google SketchUp всього 35Мб! =)

Крім всього цього гул наштампував купу відео уроків і виклав їх на youtube. Переглянути всі уроки можна тут Туторіали Може я помиляюсь, але розібратись в цій програмі, за допомогою відео може навіть дитина.

Гадаю в Google SketchUp можна робити непогані інтер’єри квартири бо в інтернеті викладено в вільному доступі неймовірна кількість всіляких столів, стільців, поличок, чашечок і т.д. можна робити і будики, в інтернеті повно прикладів будинків зроблених в Google SketchUp.

І на останок пару слів про якість картинки яку можна отримати в Google SketchUp. По самій назві зрозуміло що вийде скетч, але чи потрібна більшості людей та супер-пупер реалістичність, що дає 3ds Max? А головне скільки середньостатистичній людині потрібно вивчати 3ds Max, щоб навчитись робити інтер’єри чи будинки які б виглядали реалістично? Гадаю що не один рік

Оце ще трішки поклацаю в Google SketchUp і витру ArchiCAD =)))

Сайт про який повинен знати кожен

Tue, 20 Oct 2009 17:44:18 GMT

Саме так називається найпотрібніший сайт для кожного любителя музики. І геть не важливо яку музику людина слухає, soundamus обовязковий для використаня всім і навіть жовтим черепашкам =)

Гадаю в кожного є список улюблених артистів.У когось він невеликий, у когось він занадто велики. Не знаю як хто, а я відношусь до другого типу, а тому відслідковувати новинки від моїх улюблених груп і артистів просто нема можливості, але ні... можливість є, саме завдяки soundamus.net =)

Як користуватись?

Відкриваєте головну сторінку цього дивовижного сервісу і вибираєте як розповісти сайту про своїх улюблених виконавців. soundamus підтримує експорт ваших улюблених виконавців з таких сайтів як Last.Fm, iLike.com, imeem.com, pandora.com Якщо ви зареєстровані на одному з цих сайтів і вважаєте, що на цьому сайті досить точно відображені ваші смаки, то тисните на лого сайту вводите свій нік та тисние Feed me. Через деякий час сайт зісканує імена виконавців яких ви слухаєте і запропонує декілька способів для отримання новин про релізи ваших улюблених виконавців веред яких є RSS, Google Calendar, та отримування повідомлень на e-mail (особисто я вибрав Google Calendar).

Що робити якщо не зареєстрований на жодному з сайтів, або на Last.Fm заскроблено лише пару виконавців? Це не біда, варто вибрати "enter your favorite artists" і на новій сторінці вказати папку в якій у вас знаходиться музика. Сайт просканує папку і випише список всіх виконавців і знову ж запропонує спосіб отримання повідомлення про нові релізи виконавців.

Я слідкую за світом музики, маю досить велику музичну бібліотеку і про всіх виконавців навіть не памятаю, а цей сайт відслідковує всі новинки і заносить все в мій Google Calendar, тому я знаю про всі музичні новинки ще до їхнього офіційного релізу ;)

Єдиний мінус, сайт здається нічого не може сказати про новинки від українських виконавців =(

Хто ще які корисні сайти знає? діліться ;)

В мене будуть місячні, що звуться НаНоРайМо!

Mon, 19 Oct 2009 08:13:24 GMT

НаНоРайМо – чудова розвага для тих хто любить складати з літер слова, а з слів речення, а з речень глави, а з глав повісті, оповідання чи романи.

Сенс НаНоРайМо(NaNoWriMo - National Novel Writing Month) дуже простий – в період з першого по тридцяте листопада написати твір, єдина вимога до якого це об’єм в 50 тисяч слів. Такий собі марафон в якому приймають участь люди з усього світу вже понад 10 років поспіль, і переможцем стає кожен хто дійшов до фінішу.

Чому варто витрачати свій час і сили на цей марафон?

Гадаю в кожного на це знайдуться свої причини, хтось захоче перевірити свої сили, хтось нарешті знайде час щоб написати свою книгу, для якої все ніяк не знаходилось часу, хтось вирішить, що час вже перестати флудити в інтернеті маленькими повідомленнями і забабахати один величезний флуд на 50 тисяч слів, а хтось просто за компанію приєднається до всесвітнього флешмобу.

Як на мене, то завдяки НаНоРайМо можна отримати незамінний досвід як в організації себе, аби вкластись в 30 днів, так і в друкованому слові. Особисто я стикнувся з тією проблемою, що коли пишеш щось серйозне, то намагаєшся відточити кожне речення, адже поспішати ніби нікуди, тому процес затягується на місяці. Саме тому НаНоРайМо можливість розписатись, набрати обертів і навчитись писати без зайвих прикрас – саме те що є в середині. Де і як ви ще отримаєте подібний досвід?

А головне це відчуття того що разом з тобою пише свою книжку ще декілька десятків тисяч, а може і сотень тисяч учасників марафону НаНоРайМо.

Що робити з результатом цього марафону?

Кожен вирішує сам – хтось може розіслати результати місячної роботи друзям і знайомим, хтось може залишити собі і нікому не показувати, хтось може просто видалити, а може відредагувати, підкорегувати і понести рукопис в видавництво.

Особисто я збираюсь прийняти участь в цьому марафоні. 50000 слів всього за 30 днів мене не дуже лякають адже це трішки більше ніж 1500 слів щодня. Цей пост має близько 400 слів, помнож його на 4 і вже денна норма буде виконана.

Якщо таких психів як я набереться достатньо, то можна буде створити спільноту щось типу NaNoWriMo_Ua, бо на офіційному сайті НаНоРайМо www.nanowrimo.org є лише російський регіон =(

MOON (2009)

Sat, 17 Oct 2009 09:21:39 GMT

Фільм який мені розірвав мозок. Дивився його перед сном, а тому довго не міг заснути. Фільм наштовхує на багато різних думок і цих думок набралось так багато, що аж захотілось написати книжку про те що крутиться в глові.

Фільм про те, що в майбутньому навчились видобувати на місяці Гелій3, відправляти на Землю і перетворювати його на неймовірну кількість електроенергії. Видобуток Гелію3 повністю автоматизований, тому на станції знаходиться лише спостерігач який дивитися щоб нічого не зламалось і час від часу відправляє нові порції Гелію3 на Землю.

Сем працює наглядачем на цій станції, в нього контракт на три роки і йому залишилось геть не багато щоб повернутись додому до своєї родини. Компанію Сему складає лише робот Герті. Одного разу, Сем забираючи видобутий Гелій 3 потрапляє в аварію.

Прокидається Сем на станції, де Герті каже що Сем потрапив в невеличку аварію і з ним все буде добре. Сем відчуває що відбувається якась фігня і намагається вийти з станції. Обдуривши робота він знаходить розбиту машину, а в середині знаходить… Сема

Що було далі дивіться самі =)

Сашко Положинський - Виберіть мене

Thu, 15 Oct 2009 07:29:20 GMT

"Вирішив власне життя привести до ладу -
Буду балотуватися в президентську владу.
А чом би й ні? Кожному дорога відкрита
До, так би мовити, державного корита.
Мої руки нічого не крали, тіло моє не сиділо,
А якщо і сиділо, то яке кому діло?
Назбираю грошей, куплю індульгенцію -
І запишуся до еліти, богеми чи інтелігенції.
Вивчу гарну промову, відрепетирую міміку,
У власну риторику вплету критику та лірику.
Говоритиму про народ, про владу, про Україну-неньку,
Тим часом підберу собі костюмчик гарненький.
Народу все одно – кандидати порожні чи повні,
Важливо не те, що всередині, а те, що зовні.
Очі мої – чисті й невинні, обличчя – просте,
От тільки шкода, що коса не росте…

Громадяни України, користуйтесь моментом -
Виберіть мене своїм Президентом!
А щоб уберегтися від верховної зради,
Дозвольте мені узурпувати владу…

Для початку знайду собі олігарха –
Нехай профінансує майбутнього монарха.
Найму консультатном якогось закордонного вар’ята
І почну боротьбу за прихильність електорату.
Бідним пообіцяю, що зроблю всіх багатими,
Багатим поклянусь, що їх не чіпатиму.
І під прапором поморанчево-червоно-біло-синім
Відправлюся у тривале турне по країні.
На Сході розповідатиму, що западенці – фашисти,
Захід переконаю, що всі східняки – комуністи.
А коли Схід та Захід зіштовхну лобами,
Зганяю на поклон до бараку Обами.
Зовнішня політика нескладна, по суті,
Тому зганяю на поклон ще й до Мєдвєдєва і Путіна.
Коротше, ні ідеї, ні ідеології,
А бруд і брехню назву політтехнологіями…

Громадяни України, користуйтесь моментом -
Виберіть мене своїм Президентом!
А щоб уберегтися від верховної зради,
Дозвольте мені узурпувати владу…

Передвиборчу кампанію проведу максимально серйозно
За мене проголосують майже одноголосно!
Служитиму народу вірою і правдою,
А відповідальність ділитиму між Кабміном та Радою.
Все накра… зароблене запишу на маму,
А маму, про всяк випадок, відправлю в Панаму.
Всю рідню забезпечу, всім друзям віддячу,
Ну й собі зароблю – на пенсію і дачу…

Громадяни України, користуйтесь моментом -
Виберіть мене своїм Президентом!
А щоб уберегтися від верховної зради,
Дозвольте мені узурпувати владу… "

A послухати це з музикою можна тут sashko.com.ua =)

Серіали

Tue, 13 Oct 2009 20:05:58 GMT

Дуже довгий час, серіал в моєму розумінні це було низькопробне, нудне, маразматичне мило типу якоїсь мексиканської чи російської фігні яка розчиняє людям мозок =) єдиним виключенням був серіал «Друзі» і «Альф» тому що всі серії самі по собі і тому що є над чим посміятись.

Але потім я підсів на декілька серіалів, які на мою думку ні в чому не програють хорошим фільмам. Ось ті серіали які я дивлюсь в цьому сезоні

1.House M.D.

Ну про цей серіал знають всі і ледь не всі його дивляться. Так що говорити щось про нього просто нема сенсу.

2. The Big Bang Theory

Мабуть один з найсмішніших серіалів, вже пішов третій сезон і я не уявляю як буде погано якщо серіал раптом перестануть робити. Головні герої два ботани Леонард і Шелдон – вони дуже башковиті хлопчики з своїми мухами в голові. Серіал почався з того що сусідкою цих додіків стала блондинка з великої літери «Б» Пені. Вийшло дуже і дуже весело, особливо дуже пре Шелдон, на стільки пре що хочеться інколи вести себе як він =)))

3. Californication

Мегакрутий серіал, якось писав про нього в ЖЖ. Головний герой Хенк Муді – письменник який постійно попадає в не дуже зручні ситуації зазвичай із-за того, що не може пропустити жодної спідниці. Пішов вже третій сезон. Девід Духовний в ролі бабія просто супер.

4. The Office

Дуже смішний серіал, особливо для тих хто знає що таке офісні будні і начальник ідіот =) пішов вже шостий сезон, серіал отримав 21 нагороду, серед яких «Золотий глобус», «Еммі» та купа інших і ці нагороди отримані не просто так. Кожен персонаж в офісі неповторний і має своїх тарганів в голові так що подивитись і посміятись є з чого.

Ось всі серіали які я дивлюсь на данний момент. Вийшло не дуже багато але і не мало. Хто знає подібні на ці серіали, діліться бо 4 якось не дуже гарне число – і не 3 і не 5 =)))

Про транссерфинг і дратування.

Tue, 13 Oct 2009 13:21:19 GMT

Якось я наткнувся на книжку про ось таке дивне слово, точніше не одну книжку а декілька і ще як додаток йшла книжка «Форум сноведений». Ну звучить оригінально і я вирішив почитати.

Як на мене, то нічого особливого в тих книжках і оцьому транссерфінгу нема. Там іде набір з якихось порад, як варто дивитись на світ, щоб життя було максимально комфортним, але понапридумували якихось маятників, ступені, дзеркала і т.д. замість того щоб назвати все своїми іменами. Більше того, читаючи помітив що я живу за більшістю цих правил, хоч ніколи до цього про них не знав і навряд від когось чув.

Але саме цікаве не це. Коли читав «Форум сноведеній» був в шоці від того, що, виявляється люди паряться із-за купи якоїсь фігні яка взагалі не варта уваги. Тобто хтось каже що йому наступили на ногу в транспорті із-за цього він посварився з тим хто наступив на ногу і в результаті зіпсував настрій собі на весь день. Для мене це реально якось дико. Ну наступив, ну і що з того. Він же не переслідує тебе щоб наступати тобі на ногу =))) і вся книга присвячена ось таким дрібним проблемам як пробки, черги в касу і т.д. а раз присвятили цьому цілу книгу, виходить людей це дійсно зачіпає!

Таке враження що люди як склянки з водою – капнеш в них чорною фарбою і вода стає чорною, капнеш жовтою і вода стане жовтою. Тобто виявляється, що в людей нема практично ніякого захисту від того що навколо, більше того, вони навіть притягують до себе різну фарбу і кожна крапля фарбує їх в якийсь колір.

В кінці маленьке опитування:

ви також переживаєте із-за всяких дрібниць, і яка ситуація потрібна щоб вивести вас зі стану рівноваги щоб ви почали хвилюватись, нервуватись і злитись?

Про глобальне потепління

Mon, 12 Oct 2009 15:11:21 GMT

Зараз це найпопулярніша тема для піару багатьох відомих людей, всі захищають екологію і бояться глобального потепління, а мені здається, що перш ніж боятись глобального потепління потрібно подивитись в минуле.

Гадаю всі ж знають українські назви місяців і назви місяців у нас не від фанаря придумані. Лютий тому що лютують морози, в березні з’являються бруньки на березі і качають з берези сік і т.д. А якщо подивитись на осінні місяці – в жовтні листя на деревах жовтіє, а в листопаді опадає. А яка погода була осінню років 10 назад? В вересні починаються дощі, падає температура і починає жовтіти листя, в жовтні дерева вже голі, а в листопаді сніг нікого не дивував. А зараз погода відповідає назвам місяців – зараз листя на деревах тільки почало жовтіти, в листопаді обпаде, в грудні будуть іти дощі і починатись заморозки, на те він і грудень що земля береться грудками і десь в січні почне іти сніг.

Це я все до чого веду? До того, що коли з’явились назви місяців,клімат був такий, як зараз і враховуючи, що зараз людство все ще існує, ніяких глобальних катастроф не сталось =)

Більше мене бентежить популяризація відновлюваних джерел енергії. Пам’ятаєте закон збереження енергії? «Енергія нізвідки не береться і нікуди не зникає, а лише перетворюється з одного виду в інший». Китайці збираються нафігачити в пустелі Гобі купу сонячних електростанцій. Чим це закінчиться? Тим що сонячна енергія буде гріти не пустелю Гобі, а якісь міста в Китаї і отакі фокуси нічим хорошим не закінчаться. Коли масово натикують в полі вітряків, це призводить до того що енергія вітру перетворюється в електроенергію, а раз у вітрів стає менше енергії, вони не будуть доносити дощові хмари туди куди доносили раніше, що точно нічим хорошим не закінчиться.

Так що мені здається люди зараз геть не того бояться =)

Про підкаблучників

Thu, 08 Oct 2009 12:04:39 GMT

Чим далі тим частіше чую нарікання жінок на чоловіків, що чоловіки зараз ведуть себе не як чоловіки, що купа підкаблучників, тряпок, тюфяків і т.д. взагалі, то я і сам бачу такі тенденції.

Якось milicenta в одному з постів написала, що жінкам не дуже то варто жалітись на чоловіків, бо чоловіки саме такі якими їх зробили жінки і я з цим повністю згоден. Якщо подивитись на життя середньостатистичного чоловіка то сенс цієї фрази стає більш зрозумілим.

Почнемо з самого початку – народжується маленьких хлопчик і з самих перших днів свого життя він з мамою. Мама знаходиться в декретній відпустці і виховує його, в той час як батько ходить на роботу. В результаті з самого початку життя хлопчик привчається слухати маму, тобто жінку. Потім хлопчик підростає і його віддаю в дитячий садок. Мама приводить хлопчика в дитячий садок і каже «Слухайся виховательку.». А вихователька хто? Вихователька жінка, до того ж в дитячих садках працюють далеко не найкращі представниці жіночої статі. В 6-7 років хлопчика віддають в школу, де потрібно вчитись і слухатись вчителя. А в школі вчителі хто? В колі вчителі жінки, а якщо трапляються чоловіки, то це зазвичай ледь не постійно п’яні фізрук, трудовик і воєнрук, які є далекими від того яким має бути чоловік.

В результаті ми отримуємо що середньостатистичний чоловік близько 18 років свого життя, якраз в той час коли формується його особистість, характер і т.д. змушений слухатись жінок. А потім в нього вже як в собаки Павлова – бачить жінку і відразу в підсвідомості з’являється слово «СЛУХАЙСЯ!».

Якщо подивитись як було раніше, коли більшість чоловіків вели себе як чоловіки, то вчителями тоді були лише чоловіки, та і школи були розділені, тому в школах з хлопчиків виховували в школах чоловіків, а з дівчат жінок. А зараз з школи виходять жіноподібні чоловіки і чоловікоподібні жінки =(

Ремонт

Wed, 07 Oct 2009 18:38:55 GMT

Гадаю, ремонт є найдовбанішим періодом в житті будьякої людини. Хто робить ремонт сам - намучується поки все зробить, кому хтось робить ремонт - витріпує купу нервів з ідіотами-будівельниками. Оформити квартиру також не просто, бо підібрати планування, матеріали, кольори і т.д. при тому, що те що тобі хочеться або відсутнє в магазинах або коштує від 1000гр за кв.м.

Але не дивлячись на все це з ванною я покищо розібрався. Ось її приблизний вигляд (текстуру плитки малював сам по памяті. вийшло ніби непогано бо мало відрізняється від оригіналу)

картинки звісно не дуже, бо багато часу на це витрачати не хочеться, але загальне уявлення можна скласти. (люк над унітазом буде на багато менше - то мене щось перемкнуло =)) )

Сьогодні купував плитку. Зайняло це пів дня бо купляв я її в Епіцентрі (єдине місце де вдалось знайти таку плитку) довго чекав поки її знайдуть на складі, а коли почав завантажувати в машину побачив що ціла пачка плиткирозколота практично по діагоналі. Плитка з керамограніту тому я не уявляю як треба було шваркнути ту плитку щоб вона розкололась. Звісно жодної надії на те що мені поміняють цю плитку не було, бо звичайно ж скажуть: "ви ж брали плитку, перевіряли її перед тим як вивозити з магазину і все було добре, значить ви її просто впустили на асфальт і тепер хочете поміняти". і що найгірше будуть праві =( все ж таки вирішив спробувати поговорити з менеджером Епіцентру що зайняло знову ж таки не мало часу і ви не повірите, я не влаштовував ніяких скандалів, просто все пояснив і мені вивезли на тачці пачку цілої плитки! Отож я тепер буду всім радити купувати щось тільки там і сам буду туди по частіше заглядати =)

Berlin Calling

Mon, 05 Oct 2009 19:04:32 GMT

Давно хотів написати про цей фільм але щось все руки не доходили .

Фільм «Berlin Calling» вийшов в Германії в минулому році. Головну роль зіграв досить відомий музикант, ді-джей та фотограф Paul Kalkbrenner. Як не дивно, але в фільмі він грає самого себе =)

Сюжет фільму на перший погляд досить простий і навіть банальний – відомий ді-джей підсідає на наркотики з усіма витікаючими з цього наслідками, але знятий дуже професійно і головне це музика. Саундтреки до фільму просто зривають дах. Я не люблю скачувати саундтреки до фільмів, але тут просто не міг не скачати. Від музики просто мурашки по шкірі – музика ніби мінімалістична, проста але в той же час її складно не слухати, саме той випадок геніальної простоти.

Фільм досить динамічний, навіває певну атмосферу, зачіпає не тільки проблему наркотиків, а і взагалі сучасної молоді, стосунків з батьками, творчості і т.д. Короче дуже раджу подивитись, навіть тим хто не дуже любить танцювальну музику (після перегляду складно не полюбити цю музику) =)

П.С. Можливо мої враження від фільму трішки перебільшені і гіперболізовані тим, що сам пишу музику, а дивитись фільм хай навіть частково про себе на багато цікавіше, але впевнений що фільм сподобається багатьом.

Про ДАІ

Mon, 05 Oct 2009 16:13:30 GMT

Сьогодні повернуся з Черкас, але з поїздки запамятались не самі Черкаси а дорога.

Дорога на Черкаси просто жахлива - по одній смузі в кожну сторону і з купою зон де заборонений обгін. Отже їду по дорозі і наздоганяю міліцейську машину яка тягнеться на швидкості 50км/год і це при тому що нема ніяких населенних пунктів. Обгін заборонений а тому вимушений тягнуться за цими придурками. Придурків в машині двоє і той що на пасажирському сидінні постійно поглядає назад.

Через хвилин 10 за міліцейською машиною набрався ланцюг з купи машин. Ті водії що не бачили причину того що всі так повільно їдуть починають обганяти і як тільки перший пішов на обгін, придурки в формі зупиняють машину і зупиняють злісного порушника який виришів не звертати увагу на знак "Обгін заборонений". Відверто кажучи я просто в шоці. Міліція ніби ж повинна забезпечувати порядок на дорозі, а вона його не тільки не забезпечує, а і провокує порушення.

Але це ще не саме веселе. Коли розповів про цей випадок своєму знайомому який працює в міліції, то той сказав, що в кожного міліціонера є норма по штрафам, яку він повинен зібрати за день, а раз порушників нема то треба їх створювати.

Як то кажуть "не ту країну назвали Гондурасом" =(

Андрій Кончаловський «Возвышающий обман»

Thu, 01 Oct 2009 06:33:43 GMT

Відверто кажучи, це єдина книга яку я прочитав, за той час поки був в Греції та США. Відверто кажучи, ця книга могла би бути єдиною книгою яку я прочитав за все життя і я б нічого не втратив.

Перша книга Кончаловського була «Низкие истины» про правду яка нас принижує (про неї я вже писав) а от друга «Возвышающий обман» про брехню яка звеличує. Книга знову автобіографічна, але на цей раз Кончаловський мало пише про дитинство і більше про доросле життя, про творчість і про жінок. На останніх він зупиняється досить часто. Здається він написав практично про всіх жінок з якими в нього були серйозні стосунки і я б дуже радив всім жінкам дуже уважно читати ті частини де Кончаловський згадує про жінок. Як на мене, Кончаловський є в деякій мірі ідеалом чоловіка, адже, гадаю, ледь не кожна жінка хотіла б бути з чоловіком який є на стільки освіченим, розумним, талановитим і т.д. Але щоб зацікавити таку людину, потрібно, мабуть, відповідати певним критеріям, про які можна прочитати між рядків в цій книзі. Так само, між рядків, можна прочитати про ті критерії, яким не варто відповідати щоб чоловік від вас не втік =) Особливу увагу дуже раджу звернути на кінцівку книги, де Кончаловський описує свої стосунки з Висоцькою. Як мені здається, якщо будь-яка жінка буде вести себе з чоловіком як Висоцька з Кончаловським, то чоловік буде носити жінку на руках навіть маючи радикуліт.
Також в книзі багато про творчість, про те як знімаються фільми, як ставляться театральні і оперні вистави, що коїться на знімальному майданчику і т.д. Вся книга пронизана від початку і до самого кінця легким смутком і потужним досвідом. Кончаловський багато розмірковує про життя, про політичні устрої, релігію, людей. Книга дуже насичена думками тому хочеться читати її дуже повільно щоб освоїти кожен урок, кожну думку яку автор намагається донести до читача.

День перекладача

Wed, 30 Sep 2009 16:47:06 GMT

З френдстрічки дізнався що сьогодні день перекладача, тому вирішив написати про своє нове і дуже корисне хоббі.

Це хоббі зветься notabenoid.com Цей сайт присвячений колективним перекладам субтитрів та книжок. Субтитри або книжки розбиваються на шматочки і кожен може перекласти шматочок, а може і два шматочки ;) Останнім часом дивлюсь фільми лише в оригіналі, тому сайт виявився досить корисним - можна потренеруватись в перекладах, а також може скачати субтитри.

Мене самого здивувало на скільки це затягує, особливо коли перекладаючи субтитри дивишся фільм в оригіналі і тут же пишеш переклад. Кльово те що можна прийняти участь в перекладі улюбленого серіалу чи фільму, або спробувати себе в більш серйозній справі - перекладати книжку. В основному перекладають на російську, але трапляються переклади і на українську (Вчора переклав близько половини серії Великого вибуху).

А ще, таке заняття дуже корисне - словарний запас збільшується досить швидко і, гадаю, якщо посидіти на цьому сайті місяць то можна опанувати розмовну англійську без особливих проблем.

Parov Stelar - Coco (2009)

Mon, 28 Sep 2009 16:20:06 GMT

На скільки мені відомо, Parov Stelar подобається багатьом з тих хто мене читає. Тому пишу про те що не так давно з'явилось дітище від легендарного (принаймні для мене) Parov Stelar.

Альбом вийшов не маленький. Важить дитинка 230Мб. Складається з двох дисків по 13 треків в кожному. Звуть це чудо "Coco". Є нові пісні, є ремікси а інколи трапляються і старі але це альбому геть не шкодить. Пісні по настрою різні але в переважній більшості такі що всидіти спокійно на місці неможливо =) Слухаю цей шматочок щастя вже два тижні і не набридає. Parov Stelar як вино - з кожним роком стає все краще і краще.

У кого ще нема цього дивовижного альбому може тиснути для отримання на обкладинку альбому.